Мої вихідні

Любий щоденнику, я знову припинила писати, ніяк не можу зробити, щоб це увійшло в звичку. Напишу про свої вихідні. Вони були непоганими, навіть дуже. Хоча ще вчора мені здавалось, що я просто викинула їх. Насправді, нічого корисного я не зробила, я просто відпочивала. Не зважаючи на осінь і холод, у мене, на диво, немає щорічної депресії. Навпаки, відчуваю приємну легкість. Навіть сварка з хлопцем не зіпсувала мені настрій. Можливо тому, що я в ній не винна. Тож уже 2 дні мій телефон не знає романтичних розмов. І так, субота почалася з того, що я завела брата на плавання. По дорозі мене черговий раз назвали його мамою, на що я тільки посміхнулась. Ми приїхали додому, але були дуже втомлені, тож далі гуляти, як планували, не пішли, а вирішили відпочити. Я наліпила пельменів, ми поїли і почали збиратися на прогулянку. Компанію нам склали моя подруга і їх молодша сестра. Після прогулянки, я знову стала за плиту, бо невдовзі з дачі мали повернутися батьки. Зустрівши їх, ми пішли спати. Неділя почалася з прибирання і навчання. Коли все було зроблено, я запропонувала мамі і Платону сходити в парк платити кави. Обожнюю проводити час з сім'єю. Ми б і тата взяли, але він був зайнятий будівництвом нашого гаража. У моєї подруги настала осіння депресія, тож до себе в компанію взяли і її, ну і звісно її молодшу сестру. Попили кави, подихали свіжим повітрям і розійшлися по домах із зарядом енергії на новий тиждень.