Про весь день писати не буду, він був дуже насиченим, тож я не мала змоги писати. Тож напишу тільки про одну пригоду. Загалом, ось.
Сьогодні я зрозуміла, наскільки ідеальний у мене хлопець. Я і так знала, що він найкращий. Але після того, як він забрав мене з лекції, що тривала до 22:00, а потім, коли я пропустила останню маршрутку на Вишневе, він почав викликати таксі, я в цьому впевнилась остаточно. Але я "розстала" не від того, що він його викликав, а хоча ні, так і не викликав...Загалом, він обдзвонив мінімум 10 київських таксі, але жодне так і не приїхало (ну не захотіли в моє Вишневе їхати вони:)). Він, мерзнучи і тупцюючи разом зі мною, в надії, телефонував...і телефонував...і телефонував. Так і пройшло півтори години. Потім ми почали "ловити" попутку. Ловили...ловили...ловили. І таки, о сталосяя чудо, один добрий чоловік погодився мене завезти. Ну здавалося б усе. А от і ні, Руся поїхав зі мною, бо хвилювався, щоб я сама з незнайомим чоловіком не їхала. Ось так от, хлопці, учіться
P.S. зустрічав з лекції він мене з квітами, шоколадкою і зефіром
Немає коментарів:
Дописати коментар