Любий щоденнику, сьогодні я зрозуміла, що гордість це жахлива річ, але не найжахливіша. Найбільший ворог мій - це язик мій. Можливо б, сварк і не було, якщо б не моє бажання з усіа поділитися своїми проблемами. Я образила Руслана не тим, що не передзвонила йому, а тим, що про наші з ним проблеми розповіла стороннім людям. Я ледь не зіпсувала його репутацію в очах його друзів. Так, це найгірше, що я могла зробити. Я поділилая своїми переживаннями, чого робити було не варто. Три дні нервів і пустоти, три дні...а все через дурість. Якщо хто-небудь прочитає ці записи, то моя вам дружня порада: нехай проблеми у ваших стосунках залишаються вашими проблемами, лише ви і ваша половинка. Не друг, не подруга, не знайоми не повинен знати про ваші негаразди.
Ось так я ледь не втратила коханого. Дівчата теж бувають винними і мусять визнавати це. На щастя, я таки переступила через гордість, і кінець цієї історії виявився щасливим. А могло бутии...
Немає коментарів:
Дописати коментар