Спогади

Ну все, ось і закінчивсятсьогоднішній день. На жаль, зі слозами. Сьогодні дізналася про смерть однієї дуже хорошої людини. Бабка Маруся нагадувала мені мою бабусю - бабусю Валю. Мені завжди казали, що я на неї схожа. Із чотирьох її внучок, я була найулюбленішрю, вона, навіть, якось моїй мамі сказала "Пробач, Віточка, але Роксолану я люблю більше ніж тебе". Ми з нею буои дуже рідні. Вона стала мені другою мамою поки батьки шукали квартиру, обживались в ній (а це десь рік, може більше). І взагалі, моє дитинство у бабусі пройшло, там я і в школу пішла. Але це вже було пізніше, коли мені було вже 5, тоді і померла бабусічка. Яскраво мені похорон запам'ятався. І вона в труні - спокійна така... І ось зараз, через 12 років помирає ще одна люди на, та, що освіжувала в пам'яті спогади про бабусю. Ну якось так... На добраніч.