Вірші... для когось це лише римовані рядки, для когось повчальні оповіді, а ще для когось спогади про пережите.
Узагалі, прочитання віршів наповнює тіло розливом теплої енергії. Прочитання... Дехто лікується прочитанням віршів. А я лікуюсь написанням. Ці вірші я нікому не показую. Напишу і забуду про нього.
Якось був поганий настрій, поганий день, безліч сварок і сліз. А я ж дівчинка нервова. Рознервувалася, розплакалась, серце розболілося, ковтаю крізь сльози валер'янку. А потім у моїй голові почали з'являтися рядки. Вони рівненько лягали на папір. Я писала свій гнівний вірш. Дописала. Перечитала. І зрозуміла, що злість пройшла. Я стала спокійнішою. І сльози перестали текти, і руки трястися, і, навіть, серце, моє неслухняне капризне серце почало стукати рівніше.
Поезіє, хірург мій душевний, ти часом лікуєш ефективніше від операцій і пігулок.
Немає коментарів:
Дописати коментар