Як ми 8 березня святкували

"Дзень-дзелень", - пролунав дзвінок у двері. Тато з братом, усі в борошні, оскільки ліпили нам пельмені, попросили когось відчинити двері. Бабуля, що сиділа заглиблена у власні роздуми, не відразу зрозуміла, що трапилося. Поки я збігала з другого поверху, на ходу поправляючи зачіску, мамунька вже встигла відчинити двері. Тепер картина повна. Красень у пальто, з ідеально укладеним волоссям, переступив поріг нашої квартири. Обличчя було важко розгледіти, оскільки його затуляли три немалі букети. 
- о, Руслан, привіт, - з усмішкою, і трохи розгублено сказала мама .
- вітаю прекрасних дам зі святом. - привітав усіх прекрасних дам юнак. 
Підлога біля каміна поповнилася квітами. Трепер там красувалося 9 букетів. 
Доля не обділила дівчат нашої родини чоловічою увагою - подарувала нам аж трьох прекрасних представників сильної статі. І хоч усі троє різних поколінь, та, певно, джентльменами вони народилися. 
Перед від'їздом сідаємо за стіл. Смакуємо торт і пельмені від наших хлопчиків - тааак, кулінарним талантом природа їх теж не обділила. 
Наші джентльмени одягають нам куртки і везуть в боулінг. 
Година радощів, прекрасних емоцій і здорової конкуренції. Однак свято на цьому не закінчується. 
Після розваг і попоїсти б не завадило, тож сідаємо в машину і гайда в ресторан "Ексклюзив". Планували в інший, однак, через свято , місць там вільних не було. 
В окремому залі за круглим столом ми насолоджувалися стравами.
А потім...а що потім? 
Потрібно ж повітрям свіжим після трапезування подихати. 
Та, через насичений день, сили на прогулянку лишилися лиш у нас з Русланом. Тож свято моє завершилося крокуванням темними вулицями, освітленими ліхтарями. 
Тааак, і справді доля щедра до мене. Це ж треба було забрати собі трьох найкращих у світі хлопців?)