ВатнІца, або як зомбі-апокаліпсис нагрянув на мою родину

Цю свою невеличку розповідь назву "ватнІца". Поки я тут "соплі жувала" про свою депресію, із сусідньої кімнати почулася суперечка про війну і правду.
Почну з передісторії: до нас в гості із Литви приїхали папині родичі. У нас із ними досить теплі стосунки. Увесь день провели в розмовах про життя-буття. Аж ось зайшла розмова за політику. Не називатиму імен, але нехай буде тьотя А почала розповідати, як їй шкода росіян, що вони там у нас гинуть, "ой, де ж цей радянський союз", тьфу, типові фразочки бабки, що на Донбасі з плакатом "путін пАмАгі" стрибала. Спочатку розмова проводилась на трохи підвищених тонах, але коли я почула фразу "так перестаньте же вы стрелять по ним", я не витримала. Вийшла в хол. Мої нерви не витримали після чергової її ватної фрази "мне вас жалко". Я їй висловила свою думку, і про ненависть до тих виродків, і про захист своєї країни, і про небажання хоронити знайомих. Мамунька спочатку хотіла мене зупинити, але потім передумала. Я вперше почула, щоб папа на родичку "ватниця" сказав. А коли особа А порадила мені не забивати мою дитячу голову політикою, то папа їй відповів, що уже не дитина я, а повністю сформований громадянин.
Отож із її розповіді напишу диво-фразочки:
"Мне вас жалко"
"как хорошо, что Сталин нам запретил за границу ехать и мы работали на свою страну" (сама ж живе в "говно"-Європі, у Литві)
"Игорешек, успокойся"
"прекратите стрелять и отойдите"
"а где доказательства русских на Донбасе?"
"Крым вернулся на свою родину"
"Как почему мы в Литве, а не в россие? потому что там платят"
"А лучше чтобы на границе американские солдаты стояли?"
"Ну снаряд же ещё в твой дом не влетел. На него деньги нужны"
"Занимаешься своим инсулином, вот и занимайся, а не в политику лезь"
"ты еще слишком молод, чтобы понять"
"вот я не смотрю телевизор, не читаю газеты и в интернете не сижу, а у вас здесь пропаганда"
"вот прийдет новая власть, вы и им в ноги кланяться будете"
і коронна
"мне жалко и тех и других" (тільки когось більше, а когось менше)
Доказів в інтернеті про присутність рос виродків в Україні їй, певно, недостатньо було.
Папа ж сказав їй класну фразу "От через таких як ви, яким на*рати на свою країну, і ведуться війни"
Ось так нашестя зомбі дійшло і до моєї родини. А ще приїхала бабуля, яка теж висловила свою "ватяну" думку, яку наодинці без підтримки боялась нам сказати.
Ех, неочікувано, однако...
Я б написала ще багатенько подібних фраз і контраргументів, але я думаю і цього достатньо. Я вже достатньо розчарувалась.
Тож закінчу фразою свого 8-річного брата: "Як би було добре росію накрити ковпаком, і щоб росіяни не могли вийти на межі кордону". А потім він ще додав одну фразу "і бажано металевим". Звісно, потім він сказав, що просто не подумав - але ж ну і ідеї у дитини народжуються...:)