ВІЛ/СНІД: про те, що в школі не розповідали

Нас часто лякають вірусом імунодифіциту людини. Не знаю, як у інших школах, але наші відкриті уроки про ВІЛ/СНІД були приблизно такими: "ВІЛ - це страшно. Перостає в СНІД. Смертельна хвороба. Користуйтесь контрацептивами." Одного разу навіть хтось додумався роздавати їх. Презервативи. Дітям. Геніально.
Тож, якщо ваші семінари були такими ж, тоді, можливо, ця стаття буде вам цікавою.

Що воно таке і з чим його їдять?
Інколи чую, людина хвора на ВІЛ. Для початку ВІЛ - це не хвороба, а ВІРУС, що спричинює хворобу СНІД (синдром набутого імунодефіциту), тому бути хворим на ВІЛ не можна. ВІЛ так і розшифровується - ВІРУС імунодефіциту людини. Ми ж не кажемо, "людина, хвора на трипаносому", ми кажемо "хвора на сонну хворобу, збудником якої є трипаносома"

Чому СНІД невиліковний?
Вірус імунодефіциту вражає клітини імунної системи - лейкоцити. ВІЛ вбудовує свою РНК в ДНК клітини, заражаючи її. Простіше кажучи, лейкоцит, функція якого знищувати чужорідні тіла, "проковтує" вірус імунодефіциту, а той, замість того, щоб розчинитися, бере і вбудовує свою РНК в ДНК клітини. Тим самим перетворює остання у фабрику по виробництву вірусу.

(інформація для тих, хто цікавиться біологією, хто ні - гортайте далі) До речі, ВІЛ відноситься до підгрупи ретровірусів, це і відрізняє його від інших живих організмів. Що означає страшне слово ретровірус? Людина, яка у дев"ятому класі хоч трохи вчила біологію знає, що увесь генетичний матеріал закодований в ДНК. А у ретровірусів немає ДНК, тож інформація про їх гени знаходиться в РНК. Саме через те у них відбувається зворотня транскрипція - процес синтезу ДНК з використанням РНК як матриці. У той час як в більшості живих організмів транскрипція відбувається в іншому напрямку, а саме — з молекули ДНК синтезується РНК.

Тобто виходить, що імунна система стає ураженою, а організм - беззахисним. Теоретично, щоб позбутися ВІЛу, необхідно знищити усі лейкоцити, а отже і себе.
Саме через те, що вірус інфікує клітини, які повинні б були його знищити, ця хвороба невиліковна.
Отже, стає зрозуміло, що  сам по собі СНІД не є смертельною хворобою, але функціонування його вірусу в організмі впливає на імунну систему так, що навіть простий нежить може призвести до смерті людини.

А тепер історія: де ж узявся СНІД?
У всьому винні чоловіки!:)
До ХХ ст. такої хвороби у людей НЕ було. Взагалі. А пішла вона від мавп. 

Щоб пояснити, як саме людина заразилася, нагадаю, що ВІЛ передається через сперму і кров. Але ні, не потрібно вмикати свою яскраву фантазію, я сама усе розкажу.
Отож, якось чоловіки захотіли стати знову молодими і красивими. Тоді розумний дядя Сергій Воронов сказав "угу, окей, я попрацюю над цим і спробую щось придумати". І тут робота закипіла. У 20-х роках ХХ ст. він почав масово пересаджувати яєчка молодих баранів (ні-ні, це я не про чоловіків, а про справжніх баранів з родини бикових) старим. І, о чудо, вони справді помолодшали. Тоді він такий "ха, якщо з цими вийшло, то тепер і на людЯх спробуємо". І спробував. Але ж не будеш ти у молодого парубка яєчка відбирати - шкода таки, тому він вирішив уряти статеві залози мавп. Тут почалося: дрябленькі, лисенькі дідусі, які захотіли омолодитися, масово лягали під ніж.
Експеримент таки спрацював: в результаті справді відбулося "омолодження", покращився фізичний стан, пам"ять, психіка, волосся на лисині виросло, відновилася статева діяльність. Та щастя тривало недовго. Через кілька місяців яєчка мавп...розсмокталися. І усі мОлодці-красавці постаріли, похворіли і повмирали. Але один якийсь, якому пощастило під час операції разом з кров"ю занести ВІЛ і отримати СНІД, певно, уже встиг "справ" наробити. От і передав інфекцію якійсь особі протилежної статі. Ну а далі ланцюгова реакція - і станом на 2008 рік у світі нараховується приблизно 33,4 мільйонів людей з ВІЛом.

Чи справді СНІД невиліковний?
Поки що справді ще не вигадали терапії проти цієї хвороби. Однак теоретично вихід є.

Можливість побороти хворобу, пов’язана з рідкісною мутацією, після якої ВІЛ-інфекція не може закріпитися в людському організмі.

У 2007 році Тімоті Рей Браун став першим пацієнтом, який, як вважають, одужав від ВІЛ. Лікування від лейкемії зруйнувало його імунну систему. А потім її відновили за допомогою трансплантації стовбурових клітин від пацієнта з такою мутацією.

Змінити імунну систему пацієнта так, щоб у ній з'явилася ця захисна мутація, може допомогти генна інженерія.
Тобто необхідно в клітину вбудувати ген з мутацією, який не дасть можливості ВІЛу "прикріпити" свою РНК до ДНК лейкоцита.
Однак, до цього ще дуже далеко.