вівторок, 5 січня 2016 р.

"Пекло", що зламало мені мозок

Після перегляду "Інтерстеллара", наступного дня я вирішила-таки подивитися якийсь інший нормальний фільм про космос. І я зрозуміла, що я просто переможець по життю.
Мій однокурсник сказав про "Пекло" , в оригіналі "Sunshine". Почитала коментарі, всі охають, який же він чудовий. Ну ок, подивлюся.
Початок мене якось не дуже зацікавив, але це ж лише за"язка, знайомство з героями. Далі повинно бути цікавіше. Так, цікавіше стало, але ненадовго. Далі почалося "нєчто".
Почалося з того, що у них обгорів бік корабля і від цього згоріли деревця, які їм кисень виробляли. Ну як дерева загорілися, а вони вирішили швидше їх допалити, заливши їх резервним киснем. Навіщо запитується? Ви ж і так без кисню лишились, давайте ще й резервний використаємо, чого вже там.
По дорозі команда знайшла минулу місію, і вирішили в гості завітати, тож відхилилися від курсу, ну і через це обгоріли.
Кисню лишилося лише на політ до Сонця і лише на чотирьох осіб. На зворотній шлях уже не було.
А далі цікавіше...
Коли вони пристикувалися до знайденого корабля, якось так сталося, що їх корабель відчипився (потім виявилося, що його вручну відчепив один чудак, яких хотів позбавитися від "зайвих" трьох, які б споживали кисень.)
Отож, відчепилися. а жити-то хочеться, як же потрапити на корабель (а на корабель попередньої місії четверо спустились)? хм. Ха, я знайшов скафандр, ура один з нас житиме. Вирішили, хто ж це буде. Але ж іншим теж вмирати не хочеться. Ну ок, обмотаємося фольгою і обнімемось, так і перелетимо. Один вирішив пожертвувати собою і залишитися на кораблі, щоб інших запустити. Ну все летимо... у фользі при абсолютному нулю, при −273,15 °C в космосі літають і норм, а й справді, навіщо ті скафандри? Один, щоправда, таки замерз - не встигли його в корабель закинути.
А потім на борту з"явився нікому невідомий герок. Це взагалі якийсь супермен без шкіри, який незрозуміло яку функцію у фільмі виконав. Ще один в кінці побачив сонце, і ні, він не моментально згорів, а нормчик так стояв у відкритому космосі, ще встиг постояти з заплющеними очима, потім розплющив їх, подумав і ще й руку простягнути до сонця встиг, незгораємий, однако.
Ось так цей фільм доломав мій мозок повністю. В "Інтерстелларі" хоч робот класний був...

Немає коментарів:

Дописати коментар