Привіт щоденничку, щось із цими фото і відео зовсім припинила писати. Отож, у мене все чудово. Вчора, день був навіть дуже непоганим, якщо не зважати на деякі проблеми зі здоров"ям, але то все проходить:) Ранок мій почався з....уже навіть не пам"ятаю з чого, еммм, ну, певно, з того, що я прокинулась. Так-с, учора був понеділок. Ага. Я спустилась зі своєї кімнати, сказала мамочці добрий ранок, а вона змусила мене поїсти. Хоч як я не відбивалась - не вийшло) Зайшла у фейсбук, а там повідомлення від Андрія - керівника міжнародного відділу новин на Першому - "...Ще таке... твої колеги продовжують ходити до нас на стажування. Тепер - із теоретичною перспективою влаштуватися на Першому в міжнародний відділ. Якщо тобі було цікаво - приходь теж....". Я розпливлася в посмішці - авжеж прийду. На цьому день приємностей не закінчився. Першу пару якось відсиділа, на другій намагалася відповідати, однак глуха стіна небажання почути мою відповідь притиснула мене, але нехай. А поооотім прийшла черга третьої пари, до якої я старанно готувалась, незважаючи на те, що в голові були зовсім інші думки, приміром, "от би ліки не забути випити" чи "хоч би не зірватися на комусь, через власні проблеми", так от - це була залікова з української мови. Ну ішла я на неї не з таким ентузіазмом, з яким я зараз описую, однак..., ой, просто пишу далі. Ми сіли, написали. Настав час виставляти оцінки, Уся група молодчинки - жоден нижче ніж на 18 з 20 не написав. Мої сонечка... Загалом, щастям для нас було те, що ми вже закрили перший залік, юху) У 2-х осіб з 12-ти трійки, а всі інші постаралися на славу, хіх. у мене 95 - це п"ятірка) При виставленні балів за модуль (ну це типу півріччя в школі, але у нас це за четверть, так як предмет уже закінчився) стався казус, коли у мене за модуль із максимальних 40 вийшло 44. Ну ми уявили, що зайвих 4-х немає:)
Потім я побігла на Перший, де написала один матеріал, а зараз збиратимусь його правити, щоб в ефір пустили.
Поки що це все, повернуся додому ще щось напишу;)
Немає коментарів:
Дописати коментар