«Ліві» рятують країну

Розмова з політичним активістом «Лівого фронту»

«Лівий фронт» - організація, що об'єднує прихильників соціалістичного розвитку в Росії, а також в інших країнах колишнього СРСР. Головна мета Лівого Фронту - побудова соціалізму в Росії, а безпосереднє завдання - забезпечення єдності дій усіх, хто виступає за соціалізм і демократію. Ми поспілкувалися з членом політичної ради руху «Лівий Фронт», одним з найвідоміших активістів Дмитром Карасєвим.

- Розкажіть про діяльність Вашої організації.

- Наша діяльність різноманітна, від роботи з профспілками, до акцій прямої дії. Наприклад, останньою масштабною акцією було перекриття Садового кільця 6 травня 2015 - на честь солідарності з політв'язнями, ми провели там несанкціоновану ходу. Ми брали активну участь у захисті парку Торфянка в Москві, який хотіли вирубати, щоб побудувати там черговий храм .... Жителі розбили табір, влаштовувалися провокації, під час одного з рейдів поліції я і троє моїх друзів були затримані. До речі, тоді поліція затримала 46 осіб з числа протестуючих місцевих жителів і активістів, і жодного з православних бойовиків, які нам протистояли.

«Влітку 2015 парк Торфянка став ареною протистояння, запущеного початком будівництва храму»

Моє Тульське відділення зараз залишилося одним з небагатьох, яке проводить регулярні акції прямої дії. Через розгрому руху в 2012 - 2013 році, багато по суті припинили участь на вулицях, і займаються пропагандистською роботою. Деякі в Лівому Фронті взагалі засуджують тактику, яку проводимо ми з іншою частиною «Лівого Фронту».

Але взагалі, Лівий Фронт розвинувся саме на акціях прямої дії, які дуже добре висвітлювали ЗМІ, завдяки чому про нас знали люди.

Нещодавно стався розкол у націонал - анархістів з «Народної Волі», тож я паралельно приєднався до частини народників, що відкололися.

- Чому «Лівий фронт»? Чи пов'язано це якось з комунізмом?

- Чому «Лівий Фронт»? Тут треба дивитися на витоки створення організації. 2000-ті роки були героїчними роками акцій прямої дії. Тоді однією з найбільших лівих організацій був «Авангард Червоної Молоді», відомий, наприклад, такими акціями, як захоплення будівлі міністерства освіти. Ілля Пономарьов (нині депутат Держдуми, єдиний голосував проти анексії Криму і ховається за межами Росії) запропонував об'єднати в коаліцію Ліві сили країни - анархістів, соціал демократів, комуністів, загалом усіх.

Якийсь час комуністи справді переважали в «Лівому Фронті». Зараз тут  досить багато анархістів. Однак ми соціал революціонери .

Є й комуністи, умовно поділяю їх на антиавторитарних і авторитарних ... .Доходить, наприклад, до того, що один координатор поклав квіти до пам'ятника жертвам сталінізму - а інші координатори його осудили  і стали всіляко обіляти злочини Сталіна. Єдине, що можу сказати точно - у цих сталіністів майбутнього немає, більшість з них не бере ніякої участі в активній діяльності руху, а займаються начебто вивченням наукового комунізму і навішуванням ярликів своїм ідеологічним опонентам.

Так чи інакше, Лівий Фронт дуже різнорідна структура, коаліція прихильників соціальної рівності, куди багато людей прийшли, бо побачили боєздатну структуру, яка може протистояти владі.

- Як давно ви ведете активістську діяльність?

- Лівий Фронт виник у 2008 році. До цього активістську діяльність вели організації, що пізніше увійшли до нього, наприклад, «Авангард Червоної Молоді» з 2004 року перейшов до акцій прямої дії (а створений був взагалі в 1999).

Я веду активістську діяльність з 2011 року, але в Лівому Фронті з грудня 2013.

- Тож як так сталось, що Ви стали очолювати «Лівий Фронт»?

- Я став очолювати Тульське відділення з 2014 року, і трохи пізніше мене обрали членом політ ради

- Як багато людей в Росії не підтримують політику Путіна? І скільки активно виступає проти нього?

- Сьогодні, як не сумно, Путіна підтримує досить багато людей. Хоча, в порівнянні з тим, що було рік тому, підтримка тане. Наприклад, коли ти скажеш що Росія - процвітаюча країна - тебе засміють. Гарячих прихильників у Путіна не залишилося. Люди підтримують його зовнішню політику,- але будь-яка поразка у зовнішній політиці призведе автоматично до падіння популярності Путіна. Зараз досить багато людей активно протистоїть Путіну. Наприклад, на марш Пам'яті Нємцова вийшло 60000 чоловік, а тижнем раніше на антимайдан - всього 22000. Я оцінюю протестуючий потенціал мінімум в 200 000 чоловік. До того ж підтримка Путіна в найближчий рік-два почне різко падати (народ розчаровується і закінчується бюджет).Переломним моментом можуть стати вибори 2016 - 2018 років. На сьогодні різко збільшилася кількість протестів.

- Наскільки успішна Ваша діяльність?

- Не знаю за якими критеріями оцінювати, але порівняно з іншими лівими - ми одні з найбільш успішних. Хоча репресії досить сильно підірвали організацію (нас репресували найбільше). А якщо репресували – отже бояться.

У будь-якому разі нам потрібна нова коаліція. І з іншими лівими, і з усіма, хто готовий боротися проти режиму, за соціальну справедливість, проти тоталітаризму і диктатури. На жаль, є такі сили, і у лівих, і, особливо, у правих, які хочуть встановити лише більш жорстку диктатуру «Диктатуру партії», «Диктатуру нації», де вони стануть новими диктаторами, гнобителями і експлуататорами.

- Розкажіть про Ваші найвдаліші акції.

- З минулих акцій, наприклад, дуже вдалими були перекриття доріг у мерії Москви, коли наші хлопці перекривали її разом з медиками, яких виселяли з будинків. Потім, акція 6 травня, про яку вже було згадано. Зараз наші хлопці є в парку дружби. в Тулі ми нещодавно повісили банер "Час змінювати владу" на будівлю адміністрації області.  Поки акцій стало менше, через внутрішню реорганізації ... Але запевняю, це не надовго.

- Чи переслідують активістів? Якщо так, то наскільки небезпечна активістська діяльність?

- Переслідують.... У мене в квартирі були обшуки, у моїх друзів. У 2000-ті роки доходило до того, що людей вбивали на вулицях (як Юрія Червочкіна).

«Юрій Михайлович Червочкін - член Націонал-більшовицької партії (НБП), убитий в Серпухові.»

 У Росії існує спеціальна політична поліція - Центр протидії екстремізму, яка займається залякуванням активістів. Нещодавно, 12 червня, спецназ і ЦПЕ взяли штурмом квартиру, де жили мої товариші і тимчасово жив я (у ніч штурму мене там не було, тому для мене все обійшлося). Двох хлопців били, одному зробили надріз на вусі, погрожуючи його відрізати, вимагаючи визнання в тероризмі.

Нагадаю, що в Росії більше 200 політичних в'язнів, тільки тих, кого визнали політичними міжнародні організації.

- Навіть росіяни, що виступають проти політики Путіна, вважають, що Крим повинен бути російським. А як вважаєте ви?

- Однозначно, я різко проти анексії Криму. Хоча б тому що він сварить російський та український народи. Те, що Путін зміг посварити братні народи - це величезна трагедія ...  Я вважаю, доля Криму повинна вирішуватися демократичними процедурами, як аналог я бачу Белфастську угоду по Північній Ірландії.

«Белфастська угода  — мирна угода з метою припинення конфлікту в Північній Ірландії, укладена 10 квітня 1998 року між урядами Республіки Ірландії та Великої Британії.»

- Як довго Путін ще проводитиме війну проти України?

- Розумієте, ця війна вигідна правителям з обох сторін конфлікту. Путіну необхідно підтримувати цю війну, щоб він міг тицьнути пальцем у бік України і сказати народові  «хочете протестувати?  Дивіться, отримаєте війну». Путінський режим убив у росіян надію на краще життя, люди думають про те, як би не було гірше, а якщо і гірше - то хоч би не війна... Це йому і потрібно для підтримки свого режиму.

З іншого боку - Українському уряду клептократів теж потрібна війна, щоб можна було сказати українському народові – «не протестуйте, бо же і так йде війна, ви підірвете тил». І далі підуть грабувати країну ... На жаль, повільний конфлікт закінчитися або коли у Путіна кінчатися сили, або коли його режим впаде, або ж коли в Україні до влади прийдуть люди, які будуть воювати по-справжньому і не відводити, наприклад, війська з фронту на парад, поки на фронті в «котлі» гинули люди. І не відправляти боєздатні добровольчі батальйони в тил, копати окопи, ставлячи на передову новобранців.

- Який, на вашу думку, подальший розвиток подій в Україні і Росії?

- Розвиток подій може бути різним.... Я дуже сподіваюся на те, що в Росії у народу буде вибух, коли закінчитися стабфонд. Ліві соціал революційні сили повинні очолити цей процес, не дати його очолити різним ксенофобським і шовіністським, антидемократичним силам, в які вкладатимуть гроші різні олігархи (з метою збереження свого майна).

В Україні буде тривати повільний конфлікт, але, в будь-якому випадку, я не бачу місця для ДНР і ЛНР на карті світу вже через кілька років.