День, що видався на славу. Про день студента

День був абсолютно безглуздим, однак насиченим і цікавим. Почалося все з того, що я НАРЕШТІ відновила банківську картку, яку у мене вкрали разом із гаманцем. Потім поїхала на пари. Перша була лекція, де нас попросили взяти участь у соц опитуванні. Іншу частину пари провів мій однокурсник, який запитав у викладача, чи можна, щоб ми самі провели пару - день самоврядування таки... Говорив усіляку дурню, читав нам поезію, загалом у нас було 40-хвилинне шоу:) насміялися.... він, як новоспечений викладач, відпустив нас на 10 хвилин раніше) Потім у нас "вікно" було. І що ми робили? Правильно, пішли їсти:) пів пари просиділи в їдальні, решту провели, фотографуючись. І ось, нарешті, дочекалися третьої пари, на яку, звісно, ніхто після "вікна" іти не хотів. Однак довелося. Лунає дзвінок. Заходить викладач. І починається та ж сам історія "а можна самі..." (тут уже я нарвалась:)). Викладач встав з-за столу і пересів на задню парту - гальорку по-народному. І жестом указав мені на журнал, мовляв, починайте. А я-то готова була;) Дістаю з сумки цукерки для заохочення. "Ну, хто розповість про прийменник?" Кілька одногрупників піднімають руки. Розповіли. "А тепер, для закріплення похідних і непохідних прислівників, зіграємо в гру. Потрібні двоє охочих". Усі трохи перелякано глянули на мене. "А хто візьме участь - тому цукерки". Заохочення подіяло) Решту пари проводили в такому ж форматі: хтось теорію розповідає, а потім граємо в ігри. Усі були дуже активні, просто молодчинки. Приємно порадували хлопці, які наввипередки бігали грати, аби якомога більше цукерок заробити. Після пари мене охопило неймовірне здивування - усі почали аплодувати і дякувати за цікаву пару. Я стою, як в трансі, посміхаюсь - такої реакції я не очікувала. Викладач теж похвалив. Йому сподобалось)
Але на цьому мій день не закінчився. Мене очікував ще один сюрприз, але то довго розписувати. Бо про те, як довго збираються дівчата можна розписувати вічність) Однак, учора я відкрила для себе дуже затишний ресторан "Веранда на Мельникова", а приємним сюрпризом було те, що додому я з квітами приїхала:)
Тож день видався на славу