3 вер. 2014 р.
Пророку, батьку України
Вже 200 років як ти є.
Та щастя нашої країни
Комусь покою не дає
Шматують, палять, роздирають
Хотять зі світу зжити нас
І волю нашу забирають
І віру.. порятуй Тарас!
Ми знаєм, дух наш не поляже
Хоч як би тіло не сікли
А той, хто всане, все розкаже
Як вже на смерть нас прирекли
І хто ж? східнії брати наші...
Ех...Та які вони брати?
Знають читати Отченаші
І все слова про мир ректи.
А насправді тільки й мріють,
Як Вкраїну загребти
Бо бояться, що збідніють
І поскручують хребти.
Батьку, просвіти словами
Світ увесь, щоб люд почув,
Веди народ, зглянись над нами
Бо і ти мучеником був
Словом священним окропи
Так, щоб раби з колін та й встали
Щоб із брудної голоти,
Із них справжнії козаки стали.
(с) Роксолана Лісовська

Немає коментарів:
Дописати коментар